Про деякі новації проекту Трудового кодексу в частині прав профспілок

Верховна Рада України 05.11.2015 р. вчергове прийняла у першому читанні проект Трудового кодексу. Можливо його приймуть в якості закону. Але чи є це реформою трудового законодавства? В чому розширилися чи звузилися повноваження профспілок по регулюванню трудових і пов’язаних з ними відносин? Ми попробуємо здійснити поверхневий аналіз цього проекту в частині нововведень порівняно із старим законодавством, а також чого так і не побачили у проекті.

В проекті дуже багато процедурних норм, що можна віднести до його переваг, порівняно з чинним кодексом. Це стосується порядку прийняття локальних нормативно-правових актів, порядку укладення і припинення трудового договору, встановлення режиму робочого часу, регулювання оплати праці, притягнення працівника до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, вирішення індивідуальних трудових спорів. У проекті, наприклад, є вимоги до наказу про прийняття на роботу.

Основні новелами проекту в частині прав профспілок є наступні.

1. У проекті Трудового кодексу значно розширено можливості договірного регулювання трудових відносин. Це стосується відносин оплати праці, робочого часу, часу відпочинку, встановлення умов праці.. В багатьох випадках у цій частині звужено повноваження профспілок, оскільки у проекті зазначається можливість регулювання відносин роботодавцем безпосередньо з працівником. Так режим робочого часу у роботодавця-фізичної особи визначається за згодою сторін трудового договору. Це ж стосується встановлення гнучкого режиму робочого часу, особливостей режиму роботи при неповному робочому часі. Ст. 252 передбачено можливість встановлення додаткових підстав для виплати вихідної допомоги при звільнення працівника , а також підвищених розмірів вихідної допомоги. Значно розширено зміст трудового договору.
2. Новим у проекті є наявність статей про основні принципи правового регулювання трудових відносин, недопущення дискримінації у сфері праці, а також про права та обов’язки працівника та роботодавця. Серед прав працівника необхідно відмітити право працівника на репарацію, тобто повернення працівника, який знаходиться поза межами України до його постійного місця проживання чи до місця укладення з ним трудового договору. Репатріація працівника має бути організована роботодавцем, а у разі неможливості забезпечення її організації роботодавцем – компетентним органом влади, визначеним Кабінетом Міністрів України, з наступним відшкодуванням витрат за рахунок роботодавця.

Новацією можна також назвати статтю про нормативні акти роботодавця. В проекті передбачена можливість прийняття таких актів роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації, або самостійно. Однак прийняті самостійно роботодавцем нормативні акти не можуть суперечити законодавству, колективному договору, або актам, які прийняті роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Окрема стаття регулює порядок оприлюднення норм трудового законодавства. У той же час в даній статті не зазначено обов’язку і порядку оприлюднення нормативних актів роботодавця. Однак у ст. 12 проекту зазначено обов’язок роботодавця доводити прийняті ним нормативні акти до відома всіх працівників.

3. На працівника покладається обов’язок нерозголошення державної чи комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації. Стосовно нерозголошення державної таємниці працівник бере письмове зобов’язання щодо її збереження. Що ж до нерозголошення комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації то така умова включається в зміст трудового договору. Невиконання цього обов’язку тягне за собою можливість розірвання трудового договору.
4. Роботодавець має право контролювати виконання працівниками трудових обов’язків, у тому числі з використанням технічних засобів, якщо це зумовлено особливостями виробництва, з обов’язковим попередженням працівників про їх застосування (ст.30 проекту). Правда при цьому слабо захищені права працівника. Є лише загальна вказівка про те, що невиконання роботодавцем вимог законодавства тягне його відповідальність згідно із законом.
5. Дещо розширено перелік підстав для звільнення працівника за ініціативою роботодавця. До існуючих додано:

– припинення трудових відносин у разі порушення правил прийняття на роботу (Стаття 104 проекту)

– розголошення державної таємниці, комерційної або іншої захищеної законом інформації, що стала відома працівникові, який підписав зобов’язання про її нерозголошення або трудовий договір укладено з умовою про нерозголошення цієї інформації, у зв’язку з виконанням трудових обов’язків; відмови у наданні допуску до державної таємниці; . (Стаття 92. проекту)

– грубого порушення працівником вимог правил з охорони праці, пожежної безпеки або безпеки руху на транспорті, якщо це призвело до нещасного випадку на виробництві або аварії чи створило реальну загрозу таких наслідків, підтверджену в установленому порядку. (Стаття 92. проекту)

6. Звужено перелік випадків, коли звільнення працівника можливе за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації. Ст 111 проекту передбачено лише три випадки коли таке звільнення можливе за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації:

– скорочення чисельності або штату

– невідповідність займаній посаді внаслідок стану здоров’я працівника, що підтверджується відповідним медичним висновком;

– невідповідність займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації працівника, що підтверджується результатами атестації, іншими доказами.

При розгляді запиту виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) перевіряє відповідність пропозиції роботодавця про розірвання трудового договору трудовому законодавству та дотримання процедури розірвання трудового договору. Цим самим звужено коло обставин, які перевіряє виборний орган первинної профспілкової організації при розгляді питання про надання згоди на звільнення.

7. В проект включена норма про право роботодавця проводити перегрупування працівників при скороченні штату.
8. Розширено можливості колективного і індивідуального регулювання відносин робочого часу і часу відпочинку, встановлення, заміни і перегляд норм праці, оплати праці за участю профспілок.

Умови і розміри оплати праці працівників юридичних осіб, що фінансуються з бюджету, а також умови оплати праці працівників юридичних осіб, що дотуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідними всеукраїнськими професійними спілками

В текст проекту включено норми законів «Про відпустки», «Про оплату праці», «Про охорону праці».

9. Збільшено тривалість мінімальної відпустки з 24 календарних дні до 28 календарних днів. Відпустка у проекті є правом працівника, але виконання графіка щорічних трудових відпусток є обов’язковим для роботодавця і для працівника.
10. Встановлення, заміна і перегляд норм праці здійснюються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
11. У разі розірвання трудового договору у зв’язку із скороченням розмір вихідної допомоги залежить від безперервного стажу роботи в даного роботодавця.
12. Змінено порядок прийняття правил внутрішнього трудового розпорядку, які у відповідності із проектом затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а роботодавцем – суб’єктом малого підприємництва – самостійно.
13. Задекларовано, що комісія по трудових спорах є примирним органом з вирішення індивідуальних трудових спорів. Відповідно змінено порядок прийняття нею рішення. Засідання комісії є правоможним, якщо на ньому присутні не менше половини представників, які входять до складу комісії з трудових спорів від кожної зі сторін, а рішення приймається за згодою між представниками роботодавця та працівників, які беруть участь у її засіданні. У разі незгоди хоча б одного з членів комісії з рішенням, що пропонується до прийняття, воно вважається неприйнятим.
14. Змінено строк позовної давності для звернення до суду з метою вирішення трудового спору з трьох місяців до одного року. Збережено звернення з позовами про оплату праці без обмеження будь-яким строком. При цьому в чинному кодексі підстава сформульована про стягнення належної працівнику заробітної плати, то в проекті про стягнення нарахованих, але своєчасно не виплачених працівникові заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат
15. В частині регулювання відносин соціального діалогу і колективних трудових спорів проект відсилає до відповідних законів, що є нелогічним оскільки в частині відпусток, оплати праці і охорони праці відповідні положення знайшли своє відображення у проекті.
16. Збережено права профспілок в частині недопущення масових вивільнень працівників, а також вимагати звільнення керівника юридичної особи, якщо він порушує трудове законодавство, ухиляється від укладення колективного договору або не виконує зобов’язань за ним
17. У проекті взагалі відсутні норми, що регулюють права профспілок у трудових правовідносинах і немає навіть відсилки до відповідного закону.

Підготував Володимир Бурак