«Точка мужності» українських захисників

У річницю виходу «кіборгів» із руїн Донецького аеропорту (20.01.2016 р.) Радіо Свобода і видавництво «Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля» презентували книжку «АД-242. Історія мужності, братерства і самопожертви». Саме 242 дні тривала оборона.

У Львівському національному університеті імені Івана Франка 29 лютого 2016 року відбулася презентація книги «АД-242. Історія мужності, братерства і самопожертви». Понад 60 інтерв’ю з оборонцями донецького аеропорту, ексклюзивні фотографії з місця подій, коментарі професійних військових і експертів з безпеки України, Росії, США та Канади – книга вмістила в собі все те, що створить читачеві повну картину, яка не лише показує цю трагічну, а водночас і героїчну історію, але й промовляє голосами тих, хто творив цю історію.

Проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку, доцент Мар’ян Лозинський від адміністрації Університету звернувся до присутніх словами кіборга Миколи Миня: «Залізо не витримувало, а ми стояли, бо за нами країна, наші близькі. І ніхто аеропорт не здав. Там просто вже не було за що триматися». Мар’ян Володимирович наголосив: «Дорогі студенти, вчіться історії, свідками якої Ви є. Україна повинна вистояти! Ми віримо, що ця книга стане своєрідним заповітом для молодих людей. Треба просити у Бога, щоб прийняв до Себе тих захисників країни, що відійшли до вічності, а Вас, присутні, разом із сім’ями тримав у Своїй опіці».

Презентація відбувалась у формі діалогу, коли кожен міг поставити своє питання бійцям-захисникам або координаторам проекту книги. Подаємо Вам цитати, які допоможуть зрозуміти суть зустрічі, передати атмосферу й заохотити до прочитання:

− Автор і укладач проекту Ірина Штогрін: «Аеропорт став символом того, що в країні є сильні чоловіки, які здатні її захистити. Україна показала, що може захищатись не завдяки чиїйсь допомозі, а всупереч обставинам».

«Ад-242» написана самими кіборгами, це пряма мова, ми нічого не забирали, не змінювали навіть порядок слів у реченнях, аби передати історію такою, якою вона справді була. Ви побачите там і світло, і темряву».

− Запитання: «Чому Ви так затято охороняли саме цей об’єкт?»

Відповідь: «Ми хотіли довести всьому світу, що можемо обороняти свою країну».

− «Віра і надія на перемогу – нас це врятувало, а ще обіцянки рідним і близьким повернутись живими. Не перемогти – значить не повернутись».

− Запитання: «Чи повернулись би Ви знову туди, якби стала потреба?»

Відповідь: «Звісно, що так! Незважаючи ні на що».

− «Зараз можна ходити в повний зріст, а тоді ми повзали».

− «Воювати пішли справжні чоловіки».

− «В аеропорт як доїхати, так і вибратись з нього було майже неможливо».

         − «Ми боролись за справедливість!»

         «Не зневіритись», − таким було основне завдання для «кіборгів», яке і кожен з нас має виконувати совісно, щоби разом, в єдності боронити свою країну, а якщо потрібно, то і тримати на плечах.

Христина Вишивана

Фото автора