Про фінансову допомогу на цілі освіти

Група Всесвітньої доповіді ЮНЕСКО з моніторингу освіти опублікувала новий програмний документ під назвою «Допомога на цілі освіти припинила збільшуватись і не спрямовується у країни, які цього найбільше потребують», в якому зазначила, що обсяг фінансової допомоги на підтримку освіти скорочується вже впродовж шести років.

На сьогодні загальний обсяг допомоги на підтримку освіти становить 12 млрд доларів США, що на 4 % менше, ніж у 2010 році. За цей період загальний обсяг допомоги у цілях розвитку збільшився на 24 %.

Допомога донорів на цілі базової освіти ─ підтримка дошкільної та початкової освіти, фінансування програм освіти для дорослих і ліквідації неписьменності ─ складає близько 5,2 млрд доларів США, що є вище, ніж аналогічний показник у 2014 році (4,8 млрд доларів США). Однак у відсотковому відношенні ця сума на 6 % є нижчою, ніж у 2010 році.  Водночас допомога на цілі середньої освіти склала 2,2 млрд доларів США ─ 19 % від загального обсягу допомоги на цілі освіти.

«Допомога залишається недостатньою для досягнення Цілі № 4 ─ стійкого розвитку ─ і ставить наші зобов’язання під загрозу зриву», ─ зауважила Генеральний директор ЮНЕСКО Ірина Бокова, і нагадала також про те, що «для досягнення загальних цілей у сфері освіти таку допомогу потрібно збільшити щонайменше у шість разів та надавати її найбільш нужденним країнам. При цьому зазначено, що увагу донорів у галузі освіти сьогодні спрямовано не на найбідніші країни».

Сполучені Штати Америки та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, які є найбільшими донорами базової освіти, скоротили обсяг своїх асигнувань у 2014−2015 роках на 11 % і 9 % відповідно. Тоді як Норвегія і Німеччина збільшили свою фінансову допомогу на цілі освіти на 50 % і 34 % відповідно.

Допомога, яку виділяють, розподіляється без урахування потреб. До прикладу, країни Африки на південь від Сахари, де проживає більше, ніж половина дітей планети, які не мають доступу до шкільної освіти, сьогодні отримують менше, ніж половину тієї допомоги, що їм надали на цілі базової освіти у 2002 році. Це становить 26 % від загального обсягу допомоги для базової освіти і перевищує лише 22 %, що виділяють для країн Північної Африки і Західної Азії, де школи не відвідує 9 % дітей.

Глобальне партнерство в інтересах освіти, незважаючи на тенденції у сфері двосторонньої допомоги на цілі освіти, виділило 77 % своїх асигнувань для країн Африки на південь від Сахари і 60 % для країн, що постраждали у результаті конфліктів і нестабільності.

У програмному документі «Допомога на цілі освіти припинила збільшуватись і не спрямовується у країни, які цього найбільше потребують» наводяться приклади необ’єктивного розподілу ресурсів донорами, а це значить, що під час виділення допомоги не беруться до уваги показники охоплення шкільною освітою, відповідно, ─ зацікавлені країни не отримують необхідної їм для забезпечення загальної освіти фінансової підтримки.

Історичного максимуму гуманітарна допомога на цілі освіти досягла із 2015 до 2016 року ─ збільшення на 55 %, проте навіть цей показник становить усього 2,7 % від загального обсягу допомоги та лише 48 % від необхідної суми.

У програмному документі «Допомога на цілі освіти припинила збільшуватись і не спрямовується у країни, які цього найбільше потребують», зокрема, увага зосереджена на трьох великих пропозиціях, що мають на меті змінити тенденцію розподілу ресурсів донорами:

-Глобальне партнерство в інтересах освіти у цьому році провело кампанію зі заповнення коштів, яка спрямована на залучення у 2018−2020 роках 3,1 млрд доларів США, що, у свою чергу, дасть змогу до 2020 року збільшити річні обсяги допомоги до 2 млрд доларів США, збільшивши їх у чотири рази у порівнянні з теперішнім рівнем;

-Міжнародний фонд фінансування освіти, створений з ініціативи Міжнародної комісії з фінансування можливостей у сфері освіти на глобальному рівні, заявив про те, що планує до 2020 року щорічно залучати близько 10 млрд доларів США у вигляді додаткових фінансових коштів для банків розвитку з метою збільшення обсягів їхніх інвестицій в освіту, а також для цільового фінансування країн із рівнем доходу нижчим від середнього;

-У 2016 році було створено Фонд «Освіта не чекає», який покликаний мобілізувати до 2020 року близько 3,85 млрд доларів США, що дозволить кардинально змінити стан справ із забезпеченням освіти у надзвичайних ситуаціях.

Христина Вишивана

за інформацією офіційного сайту ЮНЕСКО