Про трудові права працівників під час карантину

Запровадження і продовження карантину до 24 квітня 2020 року впливає на роботу працівників, і відповідно на об’єм їх трудових прав. Наразі держава дотримується комплексу жорстких заходів для запобігання поширенню COVID-19. В Україні запроваджено карантин та інші обмеження як для бізнесу, так і для простих громадян. Зауважимо, що ці обмеження негативно впливають як на бізнес так і на стан дотримання трудових прав працівників.

Пропонуючи правові виходи із ситуації, що склалася, необхідно виходити із положень ст. 3 Конституції України, якою передбачено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19):

1) роботодавець може доручити працівникові (у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування), виконувати упродовж певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику (у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування) за його згодою відпустку;

2) роботодавець може змінювати режим роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформацію про такі зміни потрібно доводити до відома населення з використанням вебсайтів та інших комунікаційних засобів.

Які ж варіанти може запропонувати роботодавець працівнику у цій ситуації?

Оскільки у зв’язку із карантином підприємство не може повноцінно працювати, то роботодавець думатиме передусім про звільнення працівників. Однак тут є небезпека як для роботодавця так і для працівника. Адже звільнити працівника можна лише за підставою передбаченою КЗпП України. У чинному кодексі відсутні підстави для звільнення «у зв’язку з оголошенням карантину». В такому випадку роботодавець через зупинення виробництва може застосувати процедуру звільнення, передбачену п. 1 ст. 40 КЗпП України «зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників». Така процедура – розтягнута у часі, а тому не вигідна ні працівнику ні роботодавцю.

В такому випадку варіантами дій для роботодавця можуть бути:

а) переведення працівників на дистанційну роботу;

б) встановлення для працівників спеціальних режимів робочого часу;

в) встановлення факту простою.

Також працівник може просити надання йому невикористаної щорічної, іншої відпустки, чи відпустки без збереження заробітної плати, або у випадку хвороби чи з інших причин отримати листок тимчасової непрацездатності.

Юрисконсульт

Первинної профспілкової організації працівників

Львівського національного університету імені Івана Франка

Володимир Бурак