Законопроєкт № 2681 – наступ на права профспілок

Законодавчі ініціативи влади не обмежилися внесенням проєкту закону «Про працю», який усі інституції громадянського суспільства визнали таким, що порушує трудові права.

На розгляді у Верховній раді України є законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо окремих питань діяльності професійних спілок) № 2681 від 27.12.2019.

Проєкт закону містить низку положень, які порушують міжнародні норми та національне законодавство, значно погіршуючи права профспілок та їх членів.

Передусім це стосується порушення ст. 36 Конституції України, яка регулює право громадян на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Конституційна норма закріплює, що професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Також законопроєкт порушує положення Конвенції МОП № 87 «Про свободу асоціації та захист права на організацію».

Законопроєкт містить такі норми: профспілкова організація не менше десяти членів; на підприємстві не більше двох первинних профспілкових організацій. Такі норми обмежують право працівників на створення профспілки, що обмежує можливості працівників захищати свої права від порушень як збоку роботодавця, так і з боку держави.

Істотним порушенням права на участь у профспілці і принципів соціального діалогу є норма законопроєкту про заборону профспілці виступати представником працівників у колективних переговорах, якщо до професійної спілки входять особи, які є в категорії керівного персоналу підприємства, установи, організації.

Законопроєкт пропонує втручання у статутну діяльність профспілок, оскільки передбачається створення контрольних комісій. У складі цих комісій можуть бути і не члени профспілки. Очевидно автори законопроєкту сплутали державні і громадські органи. Створення органів – це виключна компетенція профспілки, яка регулюється її статутом. А тому втручання держави у внутрішні питання діяльності профспілок є неприпустимим.

Держава самоусувається від участі в системі соціального діалогу, оскільки скасовується норма про те, що вона повинна сприяти профспілкам у встановленні ділових партнерських взаємовідносин з роботодавцями та їх об’єднаннями. Один із аспектів ролі держави у системі соціального діалогу полягає у тому, що вона повинна виступати своєрідним арбітром між профспілками і роботодавцями.

Також запропоновано скасувати окремі контрольні повноваження профспілок, які були спрямовані на захист трудових прав. Зокрема, пропонують відмінити право виборного органу профспілки вимагати звільнення керівника підприємства, якщо він порушує законодавство про працю, не дотримується положень колективного договору чи ухиляється від його укладення. Така норма є гарантією та можливістю профспілки впливати на роботодавця, який порушує права працівників.

Скасовують також норму про перерахування роботодавцем членських внесків за заявою члена профспілки. По-перше, працівник має право розпоряджатися своєю заробітною платою, а по друге, автори пропонують корупційну схему сплати внесків готівкою. І це в той час, коли весь цивілізований світ обмежує готівкові розрахунки!

Суттєво обмежують гарантії для членів виборного профспілкового органу, зокрема, звільнення членів виборного профспілкового органу можливе без згоди вищого виборного органу цієї профспілки, скасовується обов’язок надання  працівникам, звільненим у зв’язку з обранням їх до складу виборних профспілкових органів, після закінчення строку їх повноважень, попередньої роботи (посади), можливість притягувати членів виборних профспілкових органів до дисциплінарної відповідальності без згоди виборного органу.

Немало порушують принципи соціального діалогу пропозиціями позбавити профспілки повноважень надання своїх пропозицій до проєктів законів перед їх поданням та розглядом органами виконавчої влади. Окрім того, позбавляють права брати участь у розгляді своїх пропозицій органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також роботодавцями, їх об’єднаннями, іншими об’єднаннями громадян.

Зміни пропонують заборонити надання на договірних засадах профспілковим організаціям підприємств будинків, приміщень, споруд для ведення культурно-освітньої, оздоровчої, фізкультурної та спортивної роботи.

Запропоновано також скасувати норми про відрахування коштів підприємствами первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, оздоровчу та фізкультурну роботу. Зазначені кошти перераховують відповідно до колективного договору, дія якого поширюється на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи є вони членами профспілки, а отже, і заходи з оздоровлення, фізкультурної та культурно-масової роботи охоплюють всіх працівників підприємства, а не лише членів профспілки.

Відтак, ці та інші пропозиції щодо обмеження повноважень профспілок у питаннях захисту прав працівників створили передумови для реєстрації петиції з вимогою не розглядати законопроект № 2681 як такий, що порушує та обмежує права профспілок в Україні. Дата завершення збору підписів – 5 червня, саме до цієї дати потрібно зібрати 25 тисяч підписів на підтримку цієї вимоги.

Федерація профспілок України розробила покрокову інструкцію порядку підписання електронних петицій на сайті Верховної Ради України, якою можна скористатися для підписання петиції на сайті Верховної Ради України в розділі «Електронні петиції».

Підписати петицію можна за посиланням.

Юрисконсульт
Первинної профспілкової організації працівників
Львівського національного університету імені Івана Франка
Володимир Бурак