logo

Три іскри любові у житті Івана Франка

Для українського народу постать Івана Франка є величною і багатогранною. Твори Каменяра читають як діти, так і дорослі, адже впродовж років вони не втрачають своєї актуальності, влучно відображають події сьогодення і, що важливо, є закликом до боротьби проти панівного режиму, сваволі та нищення українських цінностей. Однак, окрім патріотизму, у своїх працях поет глибоко розкриває інтимну лірику, адже прекрасні жінки завжди надихали Франка на творчість.

11 грудня 2014 року на сцені Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької працівники Львівського національного університету імені Івана Франка переглянули гастрольну виставу у постановці Коломийського академічного обласного українського драматичного театру ім. І. Озаркевича «Тричі мені являлася любов» (за п’єсою Тетяни Іващенко «Таїна буття»).

П’єса розкриває драматизм подружнього життя українського генія Івана Франка та Ольги Хоружинської. Йдеться також про жінок, які відіграли важливу роль в житті Поета – Ольгу Рошкевич та Целіну Журовську.

Вистава «Тричі мені являлася любов» показує як три жінки – три любові Івана Франка вплинули на нього та його творчість. Ольга Рошкевич – дочка священика, перше трагічне кохання поета. Вона так і не стала його дружиною, тому що після арешту Івана Франка, батько видав її заміж за іншого. Целіна Журовська – мука для нього, бо не відповідала на почуття Івана. Ольга Хоружинська, з якою він познайомився в Києві, стала його дружиною, опорою та вірним другом. Не зважаючи на зради, постійну нестачу грошей та неувагу до себе, вона продовжувала його кохати та залишалась вірною дружиною.

Вистава є надзвичайно емоційною та цікавою, адже актори грали свою роль дуже професійно, що викликало численні овації. Враженнями ділиться голова профбюро факультету іноземних мов Надія Григорівна Ревак: «Відвідавши виставу «Тричі мені являлася любов», я разом зі своїми колегами залишилась дуже задоволеною, адже Коломийський театр зобразив нам життя Франка у новому ракурсі, так як не пишуть книжки. Водночас ця п’єса ховає повчальний зміст, бо спостерігаючи за перебігом подій на сцені, ми вкотре переконались, що любов без вірності не може тривати довго. Вважаю, українському глядачеві варто частіше відвідувати такі вистави, адже це не лише приємно проведений час, але й нові знання та безцінний досвід».

Христина Баган, Оксана Заставна