Сьогодні презентуємо другу частину театральних вистав для дітей та підлітків від театру «І люди, і ляльки» у місті Львові. Першу частину добірки від Першого академічного українського театру для дітей та юнацтва можна подивитись тут.
Особливістю театру є гра людей і ляльок, як єдиної та цілісної композиції. Творча атмосфера, креативність, пошук нових форм, любов до ляльки — це все гармонійно втілено у постановках.
Рекомендуємо до перегляду виставу «Пустотливе жабеня» (4+), яке від початку свого життя проводило час з мамою, що його оберігала та постійно турбувалась про нього. Але одного дня маленьке жабеня вирушило у незнайому, але дуже цікаву мандрівку рідним лісом.
Далі пропонуємо звернути увагу на «Музичну крамничку» (4+). У казці йдеться про Маму-Муху, яка має заповітну мрію: слава її двох улюблених синів. На її думку, найшвидший та найлегший шлях до успіху – стати музикантом. Але через надмірну любов мама відкидає потребу в навчанні дітей.
Врешті, відомий шедевр Данте Аліг’єрі «Божественна комедія…АнДанте» (12+), втілена через музичну ліричну комедію акторами та ляльками театру. У виставі піднімають глибокі питання, проголошують високі ідеали Добра, Любові, Милосердя, Розуму. Але завдяки пісням, жартам та вмінні посміятись над собою постановка сприймається легко та позитивно.
Ці вистави будуть цікаві не лише дітям, але й дорослій аудиторії. Біля вистав зазначено вікові категорії, що є умовністю, адже діти розвиваються та ростуть з різними темпами. Це всього лиш вказівка на глибший зміст, що вимагає трішки більшого розуміння світу. А дорослі зможуть почерпнути і важливе для себе, бо у казках завжди є щось повчальне.
Приємного перегляду!
Юлія Валько
Актуальний вислів
"Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів. І се почуття не повинно у нас бути голою фразою, а мусить вести за собою практичні консеквенції. Ми повинні — всі без виїмка — поперед усього пізнати ту свою Україну, всю в її етнографічних межах, у її теперішнім культурнім стані, познайомитися з її природними засобами та громадськими болячками і засвоїти собі те знання твердо, до тої міри, щоб ми боліли кождим її частковим, локальним болем і радувалися кождим хоч і як дрібним та частковим її успіхом, а головно, щоб ми розуміли всі прояви її життя, щоб почували себе справді, практично частиною його.".
27/06/2020
