logo

Про лікарняний під час відпустки

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про відпустки» у випадку якщо працівник захворів під час щорічної відпустки, то вона продовжується (тобто надається після закінчення хвороби працівника) або її невикористана частина переноситься на інший період.

Це правило стосується лише щорічної основної і додаткової відпусток, а також додаткових відпусток працівникам, які мають дітей.

Якщо хвороба працівника припала на відпустку у зв’язку з навчанням, творчу відпустку, відпустку без збереження заробітної плати, «чорнобильську» відпустку, відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, додаткову відпустку учасникам бойових дій та інвалідам війни тощо, то такі відпустки не продовжують і не переносять на інший період.

Тимчасова непрацездатність працівника має бути підтверджена листком непрацездатності, який повинен відповідати затвердженій формі й бути оформлений відповідно до вимог Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності.

У випадку, якщо листок непрацездатності належним чином не оформлений, відпустка не продовжується і не переноситься.

Належним чином оформлений листок непрацездатності, виданий працівникові з позначкою, що тимчасова непрацездатність зумовлена захворюванням або травмою внаслідок алкогольного, токсичного сп’яніння чи дії наркотиків, оплаті не підлягає, але є підставою для продовження чи перенесення відпустки.

Також відпустка не продовжується та не перенеситься у разі хвороби дитини працівника.

Відпустка не переноситься і не продовжується автоматично. Питання перенесення чи продовження відпустки провинно бути узгоджене між працівником і роботодавцем. Працівник подає заяву з проханням продовжити або перенести невикористану частину відпустки на інший період, до якої додає копію листка тимчасової непрацездатності. Роботодавець на підставі поданої заяви видає наказ про продовження чи перенесення відпустки на кількість днів тимчасової непрацездатності працівника. Самостійне перенесення працівником відпустки або продовження її без відповідного оформлення є прогулом, наслідком якого може стати звільнення.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про відпустки» невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Відповідно до абзацу п’ятого частини другої ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Оскільки працівнику перед наданням відпустки виплатили «відпускні», то за дні відпустки, які невикористані через тимчасову непрацездатність, він повинен або повернути кошти, або за його заявою вони будуть зараховані у частину відпустки, яка продовжується. Якщо продовжена або перенесена  відпустка припадає на інший місяць, то розмір «відпускних» підлягає перерахуванню.

Соціально-правова комісія

Первинної профспілкової організації працівників

Львівського національного університету імені Івана Франка