Відтепер усі вебресурси та користувацькі інтерфейси мають відображатися українською мовою

    16 липня 2022 року набрали чинності частини друга та шоста статті 27 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які регламентують використання державної мови в мережі Інтернет та мови інтерфейсів комп’ютерних програм, встановлених на товарах.

          Тож про що конкретно йде мова?

→ Будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму – від автомобіля до пральної машини чи електрокавоварки, повинен бути «локалізований» для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран чи має вигляд панелі керування зі звичайними кнопками;

→ Усі інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, ютюб-, вайбер-, телеграм-канали, мобільні застосунки тощо), які використовуються як інтернет-представництва суб’єктів господарювання, що зареєстровані в Україні, зокрема й інформаційні інтернет-ресурси, повинні мати основну версію українською мовою, яка завантажуватиметься для користувачів в Україні за замовчуванням. Українськомовна версія інтернет-представництва іноземного суб’єкта господарювання, який реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для того, аби користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності даного суб’єкта.

«Суб’єкти господарювання, які здійснюють обслуговування українських споживачів в мережі Інтернет (інтернет-магазини, інтернет-каталоги тощо), вже з 16 січня 2021 року зобов’язані розміщувати на відповідних інтернет-ресурсах інформацію про товари та послуги державною мовою. Однак відтепер вони зобов’язані мати повноцінну версію українською мовою, яка має бути основною (містити максимальний обсяг інформації) та завантажуватися за замовчуванням», – наголосив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь також наголосив на зобов’язаннях.

Якщо після 16 липня 2022 року інформаційний інтернет-ресурс не матиме українськомовної версії, дії власника означатимуть свідоме порушення вимог Закону України про державну мову, або ж фіксуватиметься факт відсутності державної реєстрації засобу масової інформації та/або власника як суб’єкта підприємницької діяльності.

Як наслідок, за словами Тараса Кременя, «це означатиме намір власника інтернет-ресурсу перебувати поза правовим полем України та викликатиме обґрунтовану недовіру до опублікованої на ресурсі інформації».

Окрім цього, із 16 липня 2022 року Уповноважений із захисту державної мови в разі порушення Закону зможе накласти штраф на посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб.

Якщо правопорушення вчинено вперше, то доведеться сплатити від 3 400 до 8 500 грн штрафу, а за повторне порушення сума штрафу становитиме від 8 500 до 11 900 грн.

За інформацією Уповноваженого із захисту державної мови