logo

Робота в умовах воєнного стану: роз’яснення щодо зимових свят

Відповідно до ст. 73 КЗПП України святковими днями є: 1 січня – Новий рік, 8 березня – Міжнародний жіночий день, 1 травня – День праці, 8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, 28 червня – День Конституції України, 15 липня – День Української Державності, 24 серпня – День незалежності України, 1 жовтня – День Захисників і Захисниць України, 25 грудня – Різдво Христове.

Відповідно неробочими днями є: один день (неділя) – Пасха (Великдень) один день (неділя) – Трійця, 25 грудня – Різдво Христове.

У грудні-січні святковими днями є Різдво Христове та Новий рік. Цього року і Різдво Христове (25 грудня 2025 року) і Новий рік (1 січня 2026 року) – це четвер. В мирний час, відповідно до ст. 73 Кодексу законів про працю України ці дні були святковими, а тому ми не працювали.

Однак відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» норми ст. 73 Кодексу законів про працю України про святкові і неробочі дні в Україні на період воєнного стану не застосовуються. На практиці це означає, що офіційних святкових та неробочих днів в Україні немає.

Відповідно до Закону України “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 21 жовтня 2025 року № 4643-IX- в Україні воєнний стан продовжено з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб, а також строку проведення загальної мобілізації з 5 листопада 2025 року на 90 діб.

Тобто ані свят, ані скороченого робочого дня як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні перед ними, ані перенесення вихідних у разі, якщо свято припадає на такий вихідний день.

Отже, 25 грудня 2025 року, 1 січня 2026 року українці працюватимуть. Робота у ці дні оплачується як у звичайний робочий день.

 

За матеріалами відділу кадрів Університету

та соціально-правової комісії

Первинної профспілкової організації працівників

Львівського національного університету імені Івана Франка