Великий піст, що розпочався 23 лютого, є духовним знаком для усіх християн вкотре переосмислити жертовний вчинок Ісуса Христа, який віддав своє життя заради нас, нашої свободи, добробуту та благополуччя. А відтак, ми на знак вдячності, повинні вести праведне життя у покаянні, аби гідно зустріти Воскресіння Христове. Про поведінку вірян у час Великоднього посту, роль духівництва та християнські чесноти розмовляємо з отцем Тарасом Островським, капеланом Львівського національного університету імені Івана Франка.
Отче, ми зараз перебуваємо у Великому пості. Скажіть, яке його призначення у житті вірян?
Піст є тим часом, коли кожен може зробити для себе духовну зупинку і замислитись над тим, чи готові ми пожертвувати своїми пристрастями, аби прийти назустріч Богові. Говорячи про Великий піст, ми визначаємо символізм слова «сорок», але насправді постних днів є тридцять шість з половиною. Це десята частина року з нашого життя, яку можемо пожертвувати Богові, завдячуючи Йому всім, що маємо. Переживаючи Воскресіння, бачимо, що Христос, який подолав смерть, дає нам можливість бути спасенними і це Воскресіння відбувається кожної сповіді, коли очищуємо душу.
Чому, власне, передпасхальна сповідь така значима?
Якщо говорити про інші пости, то Церква дораджує в цей час сповідатись, але саме у Великому пості ця тайна має особливе місце, тому що завдяки Христовій перемозі, ми отримуємо ласку спасіння, а відтак Церква наказує приступити до таїнства покаянь і таким чином прийняти Господа Бога.
Якщо людина після покаяння повторює свої вчинки, як це на неї впливає?
Одна з найважливіших умов сповіді – це постанова виправитись. Ми кожного дня повинні складати для себе іспит сумління. Якщо людина цього не робить, значить вона не зрозуміла суті покаяння, адже це не є лише визнання гріхів перед священиком, це насамперед розмова з Богом, тому важливо зберігати підказки, які дає священник, щоб завдяки їм перемінитись, бо інакше людина не сприймає те благо, дане Церквою.
У Страсний тиждень маємо багато особливих днів. Поясніть, що вони означають?
Цього року Благовіщення випадає саме у Страсний тиждень. У четвер, його ще називають чистим, відбувається встановлення Таїнства Євхаристії, проводимо утреню Страстей, під час почергового читання Євангелій пригадуємо: про страсний хід, про смерть Христа, про зраду Юди та апостола Петра і це має дуже велике значення, аби ще раз призадуматись над даром жертви Христа для нас. І власне, велика п’ятниця, немовби все завмирає, бо є виставлення плащаниці. В цей день особливий чин займає молитва Єрусалимської утрені, де чути величний голос трупарів, які оспівують погребення Христове. Ну і в суботу проводимо вечірню з Літургією Василія Великого.
Під час посту віряни дотримуються обмежень, зокрема щодо їжі. А як щодо військових, які зараз беруть участь в АТО?
Для військових немає обмежень, бо це окрема категорія, так само як діти, вагітні жінки, люди похилого віку. Але ми повинні розуміти, що піст – це не лише відмова від певного харчу, це – пожертва для Бога, переміна у відносинах з ближніми, збільшення молитви,.
Що символізують поклони під час молитви?
Ми визнаємо нашого Господа як Владику і це символ боротьби над усім злом. Ми розуміємо, що падаючи ниць, робимо фізичне зусилля. Це дає нам можливість зрозуміти свою неміч перед Богом і водночас усвідомити, що ми є сильними.
А як поводитись з ближніми, які свідомо є поза Церквою?
Не маємо їх змушувати щось робити для змін. Ми повинні слугувати лише прикладом для них, аби це не був примус, бо кожен має свій вільний вибір і сам вирішує, як провадити життя.
А які книги насамперед служать для спочинку та очищення душі від усього злого?
Найперше – це Святе Письмо. Звичайно, ще новозавітні тексти, Євангеліє усіх чотирьох євангелистів. Читаючи, ми повинні наповнитись словами Божими і в особливий спосіб їх осмислити.
І наостанок, якщо б перед Вами зібрались дві групи людей: одні вірять у Бога, інші навпаки. Яким чином Ви, як духівник, консолідували б цих людей?
Я б запросив їх усіх разом на гарне спілкування для того, щоб вони зрозуміли, що кожен створений на подобу Божу і я би не намагався кожного свято переконувати, промовив би словами Христа: «Прийдіть і подивіться». Важливо показати любов, яка є між християнами, між дітьми, батьками, студентами і я думаю, найбільше, що ми маємо від Бога – це любов, тому маємо зберігати її і тоді слова будуть зайвими.
03/04/2015
