Продовжуємо знайомство з найвідомішими музеями світу. Сьогодні спробуємо глибше пізнати творіння Вінсента Віллема ван Гога, які зібрані в Амстердамському музеї.
Нідерландський художник жив і творив у другій половині XIX століття. Його напрям в образотворчому мистецтві – постімпресіонізм, що характеризується вільним та узагальненим способом передачі матеріальності світу, застосування декоративної стилізації.
Музей ван Гога відкрився для відвідувачів у 1973 році. Ядро зібрання музею складається з колекції сім’ї художника (Фонд Музею Вінсента ван Гога) і налічує 200 полотен і близько 500 малюнків, 4 альбомів із начерками і 800 листів самого художника, 570 японських гравюр, 1500 ілюстрацій до журналів, а також роботи знайомих художників (Анрі Тулуз-Лотрек, Поль Гоген, Жорж Сера та ін.).
Будівля складається з чотирьох поверхів. На нульовому поверсі розташовані гардероб, музейна крамниця, інформаційне бюро, музейне кафе і представлена частина колекції. На першому поверсі – велика колекція робіт ван Гога, які організовані у хронологічному порядку. Другий поверх відведений під тимчасові експозиції на різні тематики: від реставраційних досліджень до робіт на папері. На третьому поверсі представлені вибрані роботи із колекції витворів мистецтва XIX століття, багато з яких тісно пов’язані з творчістю ван Гога.
Офіційний сайт музею надав можливість здійснити віртуальний тур по музею, почитати коментарі до картин, історії про життя художника та його творчість у яскравому та цікавому дизайні.
Більше того, музей ван Гога поділився віртуальною «прогулянкою» пустими залами під звуки надзвичайно красивих та чуттєвих мелодії, аби ще більше підсилити враження від творчості талановитого художника.
«Прогулянка» доступна за посиланнями:
Частина 1:
Частина 2:
Частина 3:
Частина 4:
Частина 5:
Частина 6:
Частина 7:
Юлія Валько
Актуальний вислів
"Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів. І се почуття не повинно у нас бути голою фразою, а мусить вести за собою практичні консеквенції. Ми повинні — всі без виїмка — поперед усього пізнати ту свою Україну, всю в її етнографічних межах, у її теперішнім культурнім стані, познайомитися з її природними засобами та громадськими болячками і засвоїти собі те знання твердо, до тої міри, щоб ми боліли кождим її частковим, локальним болем і радувалися кождим хоч і як дрібним та частковим її успіхом, а головно, щоб ми розуміли всі прояви її життя, щоб почували себе справді, практично частиною його.".
16/05/2020
