«Організація дистанційної роботи в умовах воєнного стану»: відбувся вебінар під керівництвом Володимира Бурака

7 лютого 2023 року відбувся вебінар на тему «Організація дистанційної роботи в умовах воєнного стану» в рамках Програми USAID Ukraine – USAID Україна «Права людини в дії». Організатором заходу виступила Українська Гельсінська спілка з прав людини, а спікером події – Володимир Бурак, доктор юридичних наук, професор кафедри соціального права ЛНУ ім. Івана Франка, юрисконсульт Первинної профспілкової організації працівників Університету, експерт Українського центру соціально-правових досліджень, експерт Української гельсінської спілки з прав людини.

На початку вебінару Володимир Бурак зазначив: «Тема дистанційної роботи була актуальною завжди. Проте, по-перше, вона не була в нас врегульована. По-друге, вона стала більш актуальною у зв’язку з ковідом, особливо у період локдауну». Протягом зустрічі експерт розкрив такі теми, як поняття та порядок запровадження дистанційної роботи, особливості укладення договору про дистанційну роботу, права та обов’язки працівника і роботодавця, порядок звітування про виконану роботу, повернення дистанційних працівників до приміщень роботодавця.

Володимир Ярославович зазначив, що  поняття дистанційної роботи з’явилось в українському законодавстві порівняно нещодавно. У ст. 60-2 Кодексу законів про працю України подано визначення: «Дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочим приміщенням чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікативних технологій».

На вебінарі прозвучало й те, що слід розділяти поняття «дистанційна робота» і «дистанційне навчання», тому що є два різні правові аспекти, які їх регулюють: «При організації дистанційного навчання керівник на підставі, наприклад, Рекомендацій Міністерства освіти і науки або органу управління в галузі освіти видає наказ чи розпорядження про переведення здобувачів освіти в дистанційний або змішаний формат. А при дистанційній роботі оформляють відповідний договір і видають наказ про дистанційну роботу».

Володимир Бурак розглянув відмінності дистанційної роботи від надомної, а також виділив переваги і недоліки дистанційної роботи: «Роботодавці отримують такі можливості, як економія витрат на утримання офісу та комунальні послуги, суттєве розширення географії пошуку співробітників, підвищення продуктивності роботи і мотивації до неї через збільшення конкуренції на ринку праці. Для працівника перевагами дистанційної роботи є можливість поєднувати декілька робіт одночасно і узгодити свою роботу та особисте життя, економія коштів, а також можливість працювати за кордоном з врахуванням обмежень передбачених чинним законодавством. Водночас недоліком для робітника є втрата соціальних зв’язків і наслідки цього». Експерт звернув увагу на можливість поєднання дистанційної роботи з роботою у приміщеннях роботодавця.

Запровадження дистанційної роботи можливе за тих умов, коли працівник погоджується і може виконувати роботу дистанційно, коли роботодавець має для запровадження дистанційної роботи відповідні ресурси та засоби, а також, коли характер та зміст роботи дозволяє її виконувати дистанційно.

Після визначення поняття дистанційна робота та особливостей її виконання, Володимир Бурак розповів про порядок укладення трудового договору про дистанційну роботу та зміст такого договору. Експерт зазначив, що запроваджувати дистанційну роботу можна шляхом видання наказу роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору в письмовій формі. Такий варіант можливий при поширенні епідемії/пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, загрозі збройної агресії, надзвичайній ситуації техногенного, природного чи іншого характеру.

Учасники вебінару також змогли отримати юридичну консультацію щодо прав та обов’язків працівника та роботодавця при дистанційній роботі. Володимир Бурак акцентував, що дистанційна робота обов’язково є підзвітною: «Трудовим договором передбачається порядок ознайомлення працівника із завданнями, а також порядок і строки звітування працівника за виконану роботу. Звіт про виконану роботу, до речі, може бути підставою для нарахування заробітної плати».

У форматі запитання-відповідь Володимир Бурак детальніше розповів про особливості технічного забезпечення працівника в умовах дистанційної роботи відповідно до трудового договору або наказу (про правові наслідки непогодження роботодавцем організацією дистанційної роботи працівника). Експерт також акцентував увагу на особливостях переведення працівника на дистанційну роботу: «Якщо у мирний час працівник вже працював, то ми просто переводимо працівника. Це буде наказ про переведення з обов’язковим укладенням трудового договору у письмовій формі про дистанційну роботу. Якщо ж мова йде про воєнний час, то ми подаємо наказ про переведення працівника на дистанційну роботу без укладення трудового договору у письмовій формі. Слід пам’ятати, що переведення повинне бути обов’язково за взаємною згодою працівника і роботодавця».

Наприкінці заходу Володимир Бурак звернув увагу учасників на особливості сумісництва дистанційної роботи, дистанційну роботу в зоні бойових дій та організацію робочого місця у закладі освіти для дистанційної роботи.

Марія Твардовська

Фото авторки